Раніше, коли комп’ютерами майже не користувалися, бухгалтерський облік вели на папері. Систематизувати великий обсяг бухгалтерських записів, а також виявити допущені бухгалтерські помилки, допомагали звіти. Пізніше, коли відбулась автоматизація бухгалтерського обліку, за допомогою комп’ютерів стало можливо не тільки вести облік операцій, а навіть формувати складну бухгалтерську звітність.
Згодом виникла цікава ситуація: оскільки комп’ютерні програми для бухгалтерів дозволяли уникнути помилок, більшість звітів стали не потрібними, і ними перестали користуватися. Через це частина класичних бухгалтерських термінів поступово почала зникати із широкого вжитку.
Але на сьогоднішній день де-не-де, та можна почути дивний термін, суть якого розуміють класики бухгалтерського обліку. В цій статті ми зібрали для вас такі слова та їх визначення. Можливо, деякі з них ви запам’ятаєте, і ці знання стануть вам в нагоді при подальшій розмові з бухгалтерами "старих шкіл".
Господарська операція – подія в діяльності підприємства, яка вимагає запису однієї, або декількох проводок. Більшість господарських операцій підтверджуються первинними документами. А їх проведення в бухгалтерських програмах призводить до запису проводок.
Уявіть собі дуже товсту книгу, де містяться всі проводки підприємства. Така книга називається Журналом проводок. В комп’ютерних програмах бухгалтерського обліку Журнал проводок має форму таблиці, в якій один запис відповідає одній проводці.
Журнал-ордер – багатогранна таблиця, побудована за шаховою формою, де можна одним записом показати операцію. Записи в Журналах-ордерах проводяться на основі первинних документів за кредитом певного рахунка в кореспонденції з дебетом інших рахунків.
Регістри бухгалтерського обліку – це спеціальні таблиці, що призначені для систематизації та групування інформації про документально оформлені господарські операції. Прикладом типових регістрів бухгалтерського обліку є Журнали-ордери, Журнал проводок, Головна книга, Касова книга тощо.
Основний зведений реєстр бухгалтерського обліку, в якому відображені дані за звітний рік по всіх бухгалтерських рахунках, називається Головною книгою. Дані цього регістру використовуються під час складання річної бухгалтерської звітності.
Шахова оборотна відомість – звіт, побудований у формі таблиці, в якій горизонтальні рядки відведені для записів для дебетових рахунків, а вертикальні колонки – для запису за кредитовими рахунками.
Податковий облік являє собою обов’язкову частину бухгалтерського обліку. Задача такого обліку полягає в обчисленні суми оподаткованого доходу.
Управлінський облік – ще одна важлива частина бухгалтерського обліку. Полягає в накопиченні, систематизуванні, аналізі та передачі інформації керівникам організації для планування, оцінки і контролю ресурсів підприємства, а також забезпечення належного їх використання.
Фінансовий облік - це частина бухгалтерського обліку, що полягає в зборі, накопиченні та систематизуванні інформації щодо результатів діяльності підприємства і його фінансового стану.
Розділяти бухгалтерський, податковий, управлінський та фінансовий облік має сенс на великому підприємстві, де існує нагальна необхідність аналізувати ресурси підприємства з різних точок зору.
Субконто – це аналітика бухгалтерської проводки, наприклад: контрагент, договір, склад, співробітник тощо.
Рахунок-фактура (рахунок на оплату) – це первинний документ, який по суті є пропозицією від продавця укласти угоду щодо постачання товарів (або виконання робіт, чи послуг) по зазначеній ціні в певному об’ємі. На основі рахунку здійснюється оплата і в подальшому реалізуються товари (послуги).
Регламентовані звіти – це звіти, форма, заповнення, строки й порядок подання, визначаються і затверджуються (а виходячи із назви терміну – регламентуються) різними державними органами.
Контрагенти – так називаються сторони, що уклали між собою угоду. В бухгалтерському обліку контрагентами можуть бути покупці, замовники, постачальники, або виконавці.
Номенклатура товарів визначає сукупність назв товарно-матеріальних цінностей.
Синтетичний облік – застарілий термін, що означає спосіб вести облік операцій лише за допомогою бухгалтерських рахунків та сум (без додаткової аналітики проводки).
Аналітичний облік – спосіб вести облік операцій за допомогою бухгалтерських проводок, де, окрім рахунків та сум, наявна й інша додаткова інформація: дата, кількість, контрагент тощо.
Синтетичні рахунки – це балансові рахунки, що призначені для обліку підсумкової інформації про стан ресурсів та джерел їх утворення. Прикладами синтетичних рахунків є «Основні засоби», «Нематеріальні активи», «Виробничі запаси», «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» тощо.
Аналітичні рахунки використовуються для детальної характеристики об’єктів бухгалтерського обліку, в яких, окрім вартісного вимірника, також використовується додаткова аналітика. Між синтетичними і аналітичними рахунками існує тісний зв’язок. Так, прикладом аналітичного рахунка до синтетичного рахунку «Основні засоби» - є «Споруда №1», «Споруда №2» тощо. А до синтетичного рахунку «Розрахунки за виплатами працівникам» - субрахунки: «Петренко О.В», «Ткаченко Н.В.» та інші.
Біла бухгалтерія – облік всіх операцій, що здійснює підприємство, та показує їх за допомогою, належним чином оформлених, первинних документів, а надалі – і в податковій звітності.
Чорна бухгалтерія – облік всіх незаконних операцій, кінцевою метою якого є приховування доходів і збільшення витрат, що декларуються в офіційній звітності, та заниження податків, що сплачуються державі.
Форма один (Ф1) – умовна назва всіх офіційних документів білої бухгалтерії.
Форма два (Ф2) – умовна назва документів, що використовуються в чорній бухгалтерії.
Якщо ви знаєте інші класичні терміни бухгалтерського обліку, або навіть такі, що давно вийшли із вжитку – пишіть нам, статтю будемо доповнювати.
Успіхів!